Війна - важка тема. Гадаю, ніхто заздалегідь не читав літературу про те, як пояснювати дитині, що почалася війна, що це і чому на нас напала сусідня країна. Чому виють сирени, чому всі нервують.
Дорослий для дитини - приклад поведінки, захист і гарантія безпеки. І ви маєте зробити все, щоб так і залишалося. Формула працює завжди: надійний дорослий = спокійна дитина.
Інформаційний простір переповнений розмовами про війну, про зруйновані будинки, смерть, біль, страждання. І якщо ваша дитина ще не задавала вам питань чому і що відбувається, то обов’язково запитає. І вам до цього треба бути готовими вже. Дитина прагне прийти до свого надійного дорослого і отримати відповідь на хвилююче питання.
Відповідати потрібно відповідно до віку дитини, але головне - правдиво, не вигадувати небилиць, але і не заглиблюватися. Відповідь має бути коротка і саме про те, що питає дитина. У дітей є така особливість: задавати питання по декілька разів. Вони не мають на меті вивести вас з себе, просто вони так влаштовані. Терпляче відповідайте на питання стільки разів, скільки дитина буде запитувати і не плутайтеся в показаннях - відповідь має бути однакова. Це стосується дітей 3 - 4 років.
Постійно проговорюйте, що ви поруч, ви в безпечному місці, все буде добре, війна закінчиться і таке інше про позитивне майбутнє. Завжди акцентуйте на позитивному майбутньому.
Для себе ви маєте розуміти, що ситуація може в будь-який момент змінитися не на вашу користь. Наш ворог дуже підступний і не має нічого святого. Тому навчить дитину основним даним: де вона мешкає, де можна знайти батьків (якщо працюєте - доведіть назву компанії), як звати батьків, прізвище. Якщо дитина носить рюкзачок - залиште там записку зі своїми контактами та контактами інших близьких. Це все потрібно на випадок, якщо дитина залишиться сама.
Також ваша малеча має знати хто з близьких є поруч: дідусь, бабуся, тітка, сусідка, той хто зможе подбати про дитину в разі вашої відсутності.
Проговорюйте з дитиною правила поведінки під час небезпеки: чи то обстріл, чи то пожежа, дитина має знати що треба робити і чого категорично не можна! З меншими можна грати в гру, де ви солдати ЗСУ, зібрані, згуртовані і чітко виконуєте місію, щоб дитина мала асоціацію і краще розуміла, адже діти вчаться граючись.
Для маленьких діток також ефективними є казки. Продумайте сюжет де є ворог (злий дракон, наприклад) і мужні лицарі (наші воїни), які захищають мешканців королівства від нападів дракона. Про мешканців королівства, які взялися разом допомагати лицарям перемогти того дракона. Говоріть про вищу мету, що є воїни, які захищають нас і вдень, і вночі. Не приховуйте факт війни від дитини, це лише погіршить її стан і факт довіри до свого надійного дорослого.
Не забувайте про тілесний контакт, обійми, ігри, дурощі, поцілунки. Давайте вихід емоціям. Просте “заспокойся, все добре” не працює. Якщо дитина сумує - дайте вихід цій емоції.
Також підготуйтеся до розмови з дитиною про смерть. Це тема важка, але має місце в наших реаліях. Читайте поради психологів до відповідної вікової категорії.
Якщо ваша дитина або ви маєте тривожний стан - не нехтуйте консультацією у психолога. Зараз досить важко буває зібрати себе докупи, то ж довіртеся спеціалісту, не запускайте процес, це може привести до складних наслідків.
Віримо в світле майбутнє, в наших мужніх воїнів, працюємо для перемоги!
Слава Україні!
